КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ НА ТЕМУ ТЕМА: «ДИТЯЧІ ВІКОВІ КРИЗИ»
Якщо двоє за покликом серця та духовної близькості свідомо, обдумано створили сім’ю, вони тим самим взяли відповідальність одне за одного, за своїх майбутніх дітей, їх духовний світ, фізичне та моральне здоров’я. За майбутнє своє і всіх членів родини.
Що означає сім’я для дитини? До певного віку поняття родини у неї асоціюється з домом.
Із чого ж, власне, складається поняття «дім»?
По-перше, з точки зору психології, це те середовище мешкання. Де дитина почувається у безпеці. Вона захищена від невідомості і небезпеки навколишнього світу. Тут можна сховатися в маминих обіймах від справжніх чи вигаданих страхів. Тут знаходяться й інші люди, на яких можна покластися. Тато, певно, «сильніший за всіх на світі» та найспритніший , наймудріший і найсміливіший. Дідусь мало чим поступається йому. Бабуся – надійний прилисток, коли мама і тато сердяться і покарання не уникнути. До відчуття захищеності відноситься і саме місце, де ми живемо, - це дах над головою, що віддавна охороняє від негоди, будь це звичайна квартира чи власний будинок.
По-друге , що характеризує рідний дім, це душевне тепло. Дитині в ньому добре, вона не лише захищена, але й відкриває тут для себе вперше світ: учиться , пізнає, радіє. Тут здійснюються її явні та приховані мрії, тут вона може досхочу награтися, повеселитися. Недаремно кажуть, що родина – джерело радості. Це значить, що радість члени сім’ї прагнуть принести одне одному не за якісь заслуги і не з холодного розрахунку, а просто з любові. А оскільки батьки люблять своїх дітей, вони не скупляться на ласку і радість для своїх чад, створюють особливу атмосферу затишку, комфорту , спокою, захищеності рідному дому.
По-третє, дім там, де в дитини є своє місце. Не лише куточок для ігор, ліжечко, місце за столом і таке інше, а , насамперед, місце у суспільстві. Рідний куток там, де з нами рахуються, чекають на нас, люблять, куди можна прийти і залишитися. Тут формується усвідомлення власного «Я» , своєї суспільної дисципліни та цінності. Але саме тут народжуються і перші відчуття сорому, болю, відчуженості, коли ми порушуємо правила родинного життя й ображаємо або засмучуємо тих, кого любимо. Тут формується почуття совісті , яке в подальшому буде супроводжувати людину на життєвому шляху і підказувати, що добре, а що погано, через довгі роки по тому, як вона покине рідну домівку.
Дім створюють для дитини, насамперед, рідні люди. Як правило, це батьки й ті, хто з ними мешкає чи спілкується. Того хто найбільш впливає на сприятливий клімат дому, у дитинстві називають головною для себе людиною. Це не обов’язково завжди мати, хоча її вплив на дитину зберігається на все життя. Іноді більш важливим буває батько, бабуся, дідусь або тітонька, що стала для малюка доброю феєю дитячих років. Такі вихователі зазвичай бувають урівноваженими, спокійними, розсудливими, усе вміють і – головне – люблять малюка. Вони, звичайно, і стають незаперечним авторитетом для малюка. На таких людях тримається дім. А ще – на добрих сімейних стосунках.
Ваша дитина далеко не завжди буде слухняною та милою. ЇЇ впертість і капризи неминучі так само, як сам факт її життя в сім’ї. У багатьох пустощах малюка винні самі батьки, тому що вчасно не зрозуміли його, пошкодували свого часу та сил, стали вимагати від нього того, чого він просто не може вам дати через свій вік та вдачу. Ви завжди повинні вірити в те краще, що в ній ще буде. Не сумніватися в тому, що є у вашій дитині, у те краще, що в ній ще буде. Не сумніватися в тому, що рано чи пізно це краще неодмінно з’явиться. І зберігати оптимізм в усіх своїх педагогічних справах.
Тому що дитинство малюка починається саме з вас, шановні батьки!
Коментарi